Гость :
|
19.06.19 20:33 |
 ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ОПЕРАТИВНОГО ПЕРСОНАЛУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА
PSYCHOLOGICAL METHODS OF DEFINITION PROFESSIONALLY SIGNIFICANT QUALITIES OF OPERATIONAL PERSONNEL OF POWER PLANT.
Шпак Олександр Леонідович, Генеральний директор ПАТ "Хмельницькобленерго", Драб Я.М., лікар-психотерапевт ПАТ "Хмельницькобленерго"
Shpak O.L., General Director of "Khmelnitskoblenergo", Drab Y. M., psychotherapist "Khmelnitskoblenergo"
Виявлені особливості зв’язку між рівнем розвитку професійно-важливих якостей і ефективністю діяльності оперативного персоналу електроенергетичного підприємства. Визначені рекомендовані параметри, отримані в результаті застосування психодіагностичних методик, які доцільно вважати критеріями тих якостей кандидатів, що забезпечать надійність роботи.
The features of the relationship between the level of development of professionally significant qualities and effectiveness of the operational staff of the electricity company have been identified. The recommended options which expedient to consider the criteria of those qualities of candidates, which will provide reliable performance, have been identified.
Сучасний стан енергетики диктує значне зростання вимог до надійності однієї з ключових ланок виробничого процесу, що суттєво впливає на ефективність роботи – "людського фактору" [1; 3]. Оцінюючи роботу оперативного персоналу електроенергетичного підприємства (ЕП) нами з’ясовано, що діяльність цих працівників відбувається в особливих складних умовах, супроводжується ризиком для життя і здоров’я, постійним високим нервово-емоційним навантаженням.
Правильна методична організація професійного психологічного відбору фахівців, направленого на визначення професійно-важливих якостей (ПВЯ) оперативного персоналу ЕП, забезпечить підвищення надійності діяльності, зниження травматизму, оптимізацію процесу адаптації, зниження плинності фахівців на етапі навчання, психопрофілактику професійного стресу тощо [3; 4].
Відповідність характеристик працівника необхідним вимогам професії, визначена за допомогою спеціального психодіагностичного блоку, являється основою процесу формування професійної готовності.
Нами було досліджено 126 кандидатів на посади працівників оперативного персоналу ПАТ "Хмельницькобленерго". Визначення психологічного статусу здійснювалося за допомогою спеціального комплексу опитувальників, що включали наступні методики: особистісний опитувальник Айзенка (EPI), 8-кольоровий тест Люшера, тест дослідження тривожності (опитувальник Спілбергера), прогресивні матриці Равена, вимірування об’єму короткотривалої пам’яті (метод Джекобса), вимірування параметрів уваги (методика "Переплутані лінії", методика "Чорно-червоні таблиці").
Опитувальник Айзенка EPI (форма А) був використаний для аналізу сукупності рис претендента, яку можна представити за допомогою двох головних факторів: екстраверсії-інтраверсії та нейротизму.
Результати тесту. Встановлено, що положення усіх досліджуваних індивідів в моделі Айзенка були представлені в межах координат, визначених отриманими оцінками по двох шкалах. Серед усього загалу досліджуваних, 30,1% показали результати, які виявились в межах координат 12±2 балла по двох шкалах.
Методика прогресивних матриць Равена спрямована на діагностику рівня інтелектуального розвитку.
Результати тесту. Відповідно до суми отриманих балів ступінь розвитку інтелекту досліджуваного визначився способом переведення отриманих балів в IQ з урахуванням віку досліджуваного та оцінки рівня інтелекту по шкалі розумових здібностей. Отримані результати представлені в таблиці 1.
Кількість
досліджуваних (%)
35,7
55,5
8,8
Оцінка розумових здібностей
Вище середнього інтелект
Середній інтелект
Слабкий, нижче середнього інтелект
Для вимірювання об’єму пам’яті застосовувався метод Джекобса (запам’ятовування цифрового матеріалу).
Беручи до уваги те, що в середньому коефіцієнт об’єму пам’яті складає для дорослої людини 7, результати інтерпретувалися таким чином (таб. 2):
Результати тесту (таб.2):
Рівень короткочасного запам’ятовування
Процент досліджуваних
(%)
Дуже високий
12,6
Високий
23,9
Середній
58,7
Низький
4,8
Вимірювання концентрації та стійкості зорової уваги проводилося за допомогою методики "Переплутані лінії". Дослідження проводилося індивідуально, з обмеженням часу виконання завдання (встановлювався 7-хвилинний інтервал).
Критерії оцінки за цією методикою:
19 і більше правильно простежених ліній – відмінний результат;
10 – 18 – добре;
4 – 9 – задовільно;
3 та менше – незадовільно.
Результаті тесту (таб. 3):
Відмінно
Добре
Задовільно
Незадовільно
11,9%
27,7%
46,03%
14,2%
Для оцінки перемикання та розподілу уваги було проведено дослідження за допомогою чорно-червоних таблиць (таблиць Горбова – Шульте).
Результати тесту: отримані оцінки рівня розподілу та перемикання уваги у досліджуваних подані в таблиці 4.
Показник
Оцінка в балах (рівень) –
% досліджуваних
2 бали (нижче середнього)
3 бали (середній)
4 бали (вище середнього)
5 балів (високий)
Розподіл уваги
7,1%
46,03%
33,3%
13.4%
Перемикання уваги
6,3%
39,6%
38,09%
15,8%
Опитувальник Спілбергера було використано для вимірування тривожності особистості.
Результати тесту. Після інтерпретації відповідей серед зального числа досліджуваних кандидатів було встановлено:
- рівень особистісної тривожності (ОТ) – 24% досліджуваних – високий рівень, 39% досліджуваних – помірний рівень, 37% досліджуваних – низький рівень.
- рівень ситуаційної тривожності (СТ) – 31% досліджуваних –високий рівень, 36% досліджуваних – помірний рівень, 33% досліджуваних – низький рівень (таб. 5).
Високий
рівень (%)
Помірний
рівень (%)
Низький
рівень (%)
ОТ
15,8
50,7
33,3
СТ
17,4
47,6
34,9
При цьому у 30% серед загалу досліджуваних встановлено і низький рівень особистісної тривожності, і низький рівень ситуаційної тривожності.
Також застосовувався тест Люшера – проективний метод, заснований на припущенні, що надання переваги одним кольорам над іншими пов’язано із стійкими особистісними характеристиками досліджуваного та особливостями його переживання актуальної ситуації.
Результати тесту. Встановлено, що 38,8% досліджуваних здійснювали вибір наступної колірної послідовності: "3 4 2 5 1 6 0 7". Відомо, що ця послідовність характеризує норму колірних пріоритетів і є еталоном нервово-психічного благополуччя [22].
Загальні результати. Періодична оцінка якості діяльності досліджуваних представників оперативного персоналу "Хмельницькобленерго", яка здійснювалась в період з 2003 по 2011 рік, дозволила встановити наступну тенденцію: 38 (30,1%) досліджуваних стабільно демонстрували найвищу якість роботи, не мали доган, жодного разу не порушили ТБ, чітко та своєчасно виконували вимоги ПБЕЕ (Правила безпечної експлуатації електроустановок).
При цьому було встановлено наступний кореляційний зв’язок: ці 38 працівників оперативного персоналу по результатам опитувальника Айзенка (EPI) показали результати, які виявились в межах координат 12±2 балла по двох шкалах. Було виявлено, що цей контингент досліджуваних продемонстрував найоптимальніші результати по всьому комплексу психодіагностичних методик для виміру професійно-важливих якостей оперативного персоналу електроенергетичного підприємства:
оцінка розумових здібностей (методика прогресивних матриць Равена) – інтелект вище середнього;
рівень запам’ятовування (метод Джекобса) – дуже високий та високий;
вимірювання концентрації та стійкості зорової уваги (методика "Переплутані лінії") – відмінно та добре;
рівень перемикання та розподілу уваги (таблиці Горбова – Шульте) – вище середнього та високий;
дослідження тривожності (опитувальник Спілбергера) – низький рівень особистісної тривожності, низький рівень ситуаційної тривожності;
8-кольоровий тест Люшера – вибрана послідовність характеризує норму колірних пріоритетів і є еталоном нервово-психічного благополуччя.
Таким чином вказані параметри, отримані в результаті проходження психодіагностичних тестів доцільно вважати критерієм для визначення тих професійно-важливих якостей особистості, які забезпечать ефективну психологічну підготовку кандидатів на посади оперативного персоналу до надійної роботи в аварійних умовах.
ЛІТЕРАТУРА:
Бодров, В. А. Психология профессиональной пригодности / В. А. Бодров. – М. : ПЕР СЭ. – 2001. – 511 с.
Вавилов, Ю. Н. Психологические аспекты безопасности и надежности деятельности персоналом в энергетике / Ю. Н. Вавилов, С. В. Лазарев. – М. : Изд. Мосэнерго. – 2001. – 134 с.
Корольчук, М. С. Психологічне забезпечення психічного та фізичного здоров’я / За заг. ред. М. С. Корольчука. – К. : Інкос. – 2002. – 205 с. | |
|